Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 10.04.2020, 20:48

Ангелівська ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Категорії розділу
Поради психолога [10]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 69
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Поради психолога

Синій кит- гра, яка вбиває

Найпоширеніша там аудиторія – підлітки, які найчастіше жаліються на свої проблеми, спілкуються там із такими ж ображеними, як самі і не тільки. В таких групах вони добровільно стають «китами», тобто учасниками квестів. Отримують 50 завдань, виконання яких фіксують на фото чи відео, останнім завданням є самогубство. Департамент кіберполіції вже виявив не одну таку групу. Кількість підписників у них в сумі вимірюється тисячами. І хоч кіберполіцейські знаходять подібні спільноти і блокують, вони реєструються знову і продовжують «гру».
Легковажити проблемою підліткового суїциду не можна, навіть коли з інтернету зникнуть дописи з хештегами смертельної гри «Синій кит».

Про це написала луцький психолог Олена Семенюк.


1. Підліткові суїциди справді існували завжди.

І завжди існували середовища та групи, які романтизували це явище. Це не означає, що потрібно легковажити цією пошестю тепер. Просто батькам, учителям і психологам потрібно запам’ятати: не варто розслаблятися навіть тоді, коли з інтернету зникнуть останні хештеги #синійкит #420 #f57 #явигре.

2. «Це може статися навіть із дитиною з благополучної сім’ї».

Власне, чим є благополучна сім’я – під питанням. Ні, за сторінками у соцмережах неможливо визначити, чи дитина виховується у благополучній родині. Ні, те, що родина неблагополучна, теж неможливо з’ясувати, переглядаючи стіну вконтакті. Якщо дитина має новий одяг, кишенькові, відвідує десяток репетиторів і гуртків, має найновіші гаджети, з яких транслює розумні інтернет-цитати, вона просто «має новий одяг, кишенькові, відвідує десяток репетиторів і гуртків, має найновіші гаджети» - не більше і не менше.

За маскою благополучності можуть ховатися байдужість, деспотизм, авторитаризм і навіть фізичне чи психічне насилля. Не варто забувати, що куратори груп смерті шукають підлітків із «груп ризику». А це означає, що найкращим порятунком є профілактика – а отже небайдужість і багато-багато важкої щоденної роботи. Для тих, у кого немає під рукою свого підлітка це означає одне: не відводьмо очі, коли бачимо, що у сім’ї або школі щось не так. Думаю, тут інтуїтивно доволі просто зрозуміти межу між «не сунути носа в чужі справи» і «не дозволити насильства над дитиною».

3. «Потрібно поширити інформацію».

Перш за все, потрібно думати, а не щось там поширювати. Найкраще – думати під час ознайомлення з інформацією. Якщо в повідомленні, яке вам захотілося поширити, є будь-які ознаки маніпуляції, будь-які неточності або речі, з якими вам складно погодитися – даруйте собі трансляцію таких месиджів. Краще поспілкуйтеся півгодини зі своїм підлітком. Немає підлітка – просто зробіть що-небудь, щоб цей світ став кращим. Або щоб стати кращими самим.

4. «Потрібно контролювати дітей».

Якщо раптом дитина вже потрапила у «групу ризику», або, що гірше, почала грати, перевірка соцмереж, щоденників, несподіваний огляд тіла дитини може лише поглибити прірву між батьками і підлітками. Згадайте себе у підлітковому віці – недоторканий особистий простір є абсолютно натуральною потребою в цей час. Тому вашим завданням є стати не суворим наглядачем, а другом, із яким можна буде поділитися хоча б часткою цього особистого.

Врешті, будьте хитріші – замість наказу «задерти рукави», сходіть разом у басейн. Замість чатування під дверима о 4:20, повезіть дитину зустрічати світанок. Замість переживання і контролю – просто будьте поряд, будьте надійним тилом і дайте зрозуміти що дитина для вас важлива. Тільки без оцих всіх «я для тебе стараюся!», «це для твого ж добра». І кожного, кожного разу, коли захочеться попанікувати і впасти в ступор, просто зробіть щось разом!


Практичні поради батькам як поводити себе із дітьми

Поставте дитині нейтральний питання – мовляв, чув/-а, що зараз популярна якась гра “Синій кит”. І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, що бере участь в грі – цілком ймовірно, що він бреше і грає сам.

Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції “ведуться” всі – скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, що телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі вразливі – для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити вдома і т.д. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.

Зараз як ніколи важливий емоційний зв’язок з дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його “ідеальні” батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т. д.

Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах – але тільки так, щоб він не дізнався про це!

Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав її лаяти. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов’язково підключайте тата – в такій ситуації чоловіче слово сильніше “мамського”. У розмові з дочкою батькові треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі “Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації”. Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри і т.д.

Джерело: http://ukrainians.today/polyuvannya-na-synih-kytiv-7-porad-batkam/
Категорія: Поради психолога | Додав: 3295100407id (06.03.2017)
Переглядів: 41 | Теги: синій кит | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Погода
Українські свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Світ сьогодні
Новини світу
Відправити SMS
Надіслати SMS на Київстар, DJUICE, Beeline 
Надіслати SMS на МТС 
Надіслати SMS на life:) 
Переклад тексту
Словник ABBYY Lingvo 
Прекладач <Мета> 
Прекладач <Обозреватель> 
Прекладач online:-)ua 
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2020
Сайт управляється системою uCoz